postheadericon Напрям інноваційного розвитку енергетичної безпеки України

Автори: Серьогін О.О., Осьмак О.О.

Світовий досвід свідчить, що високий рівень енергозалежності не перешкоджає надійному та сталому забезпеченню енергетичних потреб та ефективному розвитку національної  економіки.  Проблемними  питаннями  забезпечення  енергетичної безпеки залишаються висока залежність України від джерел імпорту енергоносіїв, що  не  дає  можливості  підвищити  рівень  інтегрального  показника  енергетичної безпеки і наблизити його до оптимального значення.

Україна має не лише нагальну потребу у переході до енергетично ефективних та  екологічно  чистих  технологій,  а  відповідний  потенціал  альтернативної енергетики. Однією  з  найбільш  перспективних  технологій  отримання  енергії,  що  набула широкого розвитку – є процес термічного перетворення рослинної біомаси [1].

Основні  паливно-технологічні  характеристики  рослинної  біомаси,  що використовується  як  паливо,  мають  ряд  особливостей,  які  відрізняють  її  від традиційних енергоресурсів. Так  аналіз  паливних  властивостей  залишків  деревини  показує  їх  значну схожість  і  незалежність  від  роду  деревини  і  місця  зростання.  На  відміну  від деревини  теплотехнічні  характеристики  сільськогосподарських  відходів  значно різняться,  в  основному,  за  рахунок  суттєвих  коливань  зольності  і  складу мінеральної частини. Аналіз  хімічного  складу  лушпиння  соняшника,  виконаний  на  предмет визначення  горючості  говорить  про  його  наближеність  з  паливом  рослинного походження  –  деревиною.  Враховуючи  цю  властивість,  доцільно  газифікувати лушпиння  соняшника  з  метою  отримання  генераторного  газу  і  мінерального залишку у вигляді золи.

Відходи мають близький елементний склад за вмістом вуглецю близько 50 % і кисню  –  42 %.  Низький  вміст  сірки  і  помірний  вміст  азоту  свідчать  про  те,  що викиди  оксидів  сірки  та  азоту  при  будь-якій  технології  спалювання  навряд  чи перевищать  600 мг/м3.  Також  слід  зазначити,  що  вказані  сільськогосподарські відходи являють собою високо реакційне паливо з великим (близько 80 %) виходом летких.

Залучення  в  паливний  баланс  країни  рослинної  біомаси  дозволить  істотно знизити потребу в традиційних видах палива (нафта, природній газ, мазут, вугілля тощо)  та  одночасно  вирішити  екологічні  завдання,  пов’язані  з  утилізацією  та накопиченням органічних відходів.

Література

  1. Превращение органических  отходов  сельского  хозяйства  в  топливо  для альтернативной  энергетики  [Текст]  /  С.  М.  Абрамов  [и  др.]  //  Хранение  и переработка сельхозсырья. – 2010. – № 1. – С. 8-11.

Коментарі закрито.

Напрями роботи кафедри
  • Виробництво біодизельного палива
  • Виробництво паливного біоетанолу в умовах цукрового заводу
  • Газогенераційна установка для термохімічної переробки відходів АПК
  • Грануляція твердих біопалив
  • Виробництво біогазу в умовах цукрового заводу
Корисні посилання

Сайт НУХТ

Сайт Навчально-наукового інженерно-технічного інституту ім. акад. І.С.Гулого

Сайт бібліотеки НУХТ